250 тисяч років назад на східному побережжі Африки з'явилися перші люди планети Земля - Homo sapiens. Ця невеличка группа Homo sapiens налiчувала п'ятдесят - шістдесят людей жіночої і чоловічої статі. Це ще не люди, в нашому розумінні, але це вже і не звіри.

     Вони розташовувались групою. У групі з'явився лідер - Відкушене вухо. Це він захистив Білий носик при нападі мавп. Ім'я Білий носик вона отримала, вимазавши своє лице білою глиною.

     Вітри, пекуче сонце, дощ і хижаки змусили їх шукати притулок. Таким притулком сталі печери. Для захисту від хижаків вони використовували палиці і каміння. Вони збирали ягоди, фрукти, кокосові горіхи. Купалися в океані. Вивчали навколишній світ. Вони спостерігали, як на антилоп полюють прайси левів. Перед ними бігали стада зебр і бізонів.

     У Відкушеного вуха і Білого носика народилися малюки. У печеру, в якої знаходилися Білий носик та малюки вдерлось слоненя. Воно почало роздивлятись, пiднiмати хобот до гори, хлопать вухами, тупотiти ногами.
     Незабаром в печерi стало темно. Через деякий час свiтло замаячило. Було чутно як кричить слоненя. Білий носик i малюки пiдбiгли до входу печери. Вони побачили, як мати-слониха тягне його за собою, а вiн вередує, не бажає з нею йти.

     Наступного дня, вранці до печери підійшло слоненя. У хоботі він тримав кокосовий горіх. Біля печери він не побачив вчорашніх знайомих. Поклавши кокосовий горіх на землю, він заклично затрубив.
     З печери з'явилася дитяча замурзана голова. Слоненя хоботом узяло горіх і покотило його у напрямку нового друга. Новий друг покотив горіх у бік слоненя. З печери з'явилася Білий носик, а за нею ховалося ще одне маля. Вони весело сміялися. Слоненя радісно трубило.
     Раптом з'явилася слониха. Побачивши, що її слоненя грає з чорномазим бруднулею, вона схопила чорномазого бруднулю хоботом та посадила його собі на спину. Потiм розвернулася і пішла у бік океану, заклично затрубивши слоненяті і останнім. Всі рушили за нею. Прийшовши на берег океану, вона увійшла до води. Хоботом дістала бруднулю і стала його занурювати у воду. Хлопчик став кричати та брикатися. Тоді вона відпустила його на берег. Слоненяти і останніх вона почала поливати, набираючи хоботом воду. Всі радісно стрибали та верещали.

     Несподівано закричали мавпи. Вони вискакували з води, показуючи лапами у бік плавників хижої акули.

     Минув не один десяток років, поки Homo sapiens освоїли вогонь. А коли на вогнищі Homo sapiens засмажили перший шматок м'яса, а потім риби вони відчули незвичайний прилив сил. Мозок став управляти вчинками. Збільшилася народжуваність.

     Зрозумівши, що їм не прогодуватися на даній території, вони вирушили шукати їжу і освоювати світ.

     Без одягу, з палицями в руках Homo sapiens заселили Африку. Вони ще не володіли людською мовою. Їм чужі були знання. Але у них було прагнення йти в невідомість. Цікавість. Прагнення пізнати. Боротьба за виживання. Все це привело до того, що вони розселилися по світу.

     Нам, в першу чергу, цікава та група, яка прийшла на територію Дніпра. З Африки Homo sapiens вийшли 125 тисяч років назад. Вони вже володіли кам'яними знаряддями праці. У них вже була мова.
     На територію Дніпра з території Туреччини, через острів Крит і Румунію прийшов союз племен, який і породив першу цивілізацію світу. Ця цивілізація має назву трипільська.

Содержание:   1. Частина 1.   2. Частина 2.   3. Частина 3.

в 3-х частинах